Ви тут:Держзамовлення як інструмент тиску на демократичні університети

Держзамовлення як інструмент тиску на демократичні університети


Опубліковано18.07.2011

Міністерство освіти дискримінує виші за політичною та регіональною ознакою. Така політика поставила на шлях знищення Львівський національний університет імені Івана Франка, Києво-Могилянську академію і загалом загрожує ще більшому спаду якості освіти.

Щороку країна визначає кількість фахівців, за підготовку яких в державних навчальних закладах платитиме з бюджету. Ця цифра в розрізі галузей знань затверджується Кабінетом міністрів України згідно подання Мінекономіки. Після того міністерства і відомства, у яких є вищі навчальні заклади, визначають, де саме і скільки навчатимуть студентів.

Саме із державним замовленням до університетів приходять гроші на зарплати професорів і стипендії студентам. З 2010 року припинено державне фінансування комунальних витрат, які, як і всі інші витрати – закупівля обладнання, книг, оплата тепла і оновлення гуртожитків – фінансуються вишами із заробленого на платному навчанні (розподіл цих витрат, попри голослівну декларацію автономізації, теж жорстко регулюється міністерством). Стабільність ж державного замовлення, особливо на “непрестижні” факультети (як от природничі науки) дозволяє в умовах кризи втримати хоча б основну цінність – професорсько-викладацький склад.

Ще навесні 2011 року оголошено про скорочення державного замовлення, причім освітній міністр як причину такого кроку наводив демографічну ситуацію (зменшення кількості випускників школи). Обіцяли скоротити підготовку фахівців, які не користуються попитом на ринку праці. Але знайти у відкритих джерелах результати урядового аналізу та план дій із врегулювання дефіциту та надлишку випускників з окремих спеціальностей не вдалося.

Міносвіти розподіляє доведене дежзамовлення між 132 вишами ІІІ-IV рівня акредитації. Проте критеріїв такого розподілу – не існує. Минулими роками міністр Іван Вакарчук намагався це врегулювати: оприлюднив затверджені рішенням колегії міністерства критерії. Це був не нормативний акт, а декларація політики в цій галузі. Враховувалися профільність навчального закладу, наявність сильних наукових шкіл, ліцензовані обсяги, дотримання ліцензійних умов. На підготовку зі спеціальності виділялося не менше 15 місць (за винятком мистецьких напрямів). Додатково врегульовували замовлення для провідних ВНЗ, де виникла проблема із великою кількістю пільговиків. Загалом, зменшення держзамовлення 2009 року було пропорційно розподілене між вишами, а дані своєчасно розміщені на сайті МОН, що не лише робило систему прозорою, але й дозволяло здійснювати порівняльні аналізи будь-кому – і ректорам, і журналістам, і абітурієнтам.

Натомість цьогоріч виші вже кілька днів, як розпочали прийом документів, проте замовлення доведено ще не до всіх. Розібратися, кому вже призначили і скільки, неможливо ні з сайту міністерства, ні з інформаційної системи Конкурс

Києво-Могилянська академія і Львівський національний університет імені Івана Франка ще 8 липня заявили про значне і необґрунтоване скорочення замовлення для них. 13 липня найбільші виші Тернополя – національний технічний і національний педагогічний оголосили про значні скорочення. Франковий університет взагалі стурбований перспективами звільнення працівників восени.

Що ж насправді відбувається з Львівським національним університетом імені Івана Франка, одним із найстаріших університетів, який стабільно входить в десятку найкращих і славиться своїми демократичними традиціями?

Саме у Львівському університеті вперше в Україні було запроваджено тестування і комп`ютерна перевірка результатів при вступі, цей виш відомий своїми науковими школами, однією з найвищих в країні студентською науковою і громадською активністю.

ЛНУ першим із університетів оголосив безстроковий страйк під час Помаранчевої революції, і славиться масовими виступами студентів у випадку незадоволення політичними змінами. А ректором ЛНУ є попередник Дмитра Табачника на посаді міністра.

Видається, саме останні наведені фактори є визначальними при розподілі держзамовлення, замість якості освіти, профільності, наявності наукових шкіл і підтверджених міністерством ліцензійних обсягів.

Зробити такі висновки дозволяє порівняльний аналіз даних про державне замовлення в системі Міносвіти і в Львівському національному університеті протягом двох останніх років.

У 2010 році обсяги державного замовлення загалом по країні порівняно з 2009 роком практично не змінилися: підготовка бакалаврів збільшилася на 0,04 % (на денному відділенні зросла на піввідсотка (0,53 %), а на заочному зменшилася майже на 3% (2,98%). Цьогоріч в системі Міністерства освіти, науки молоді і спорту України розпочне підготовку 80 660 осіб, при минулорічних обсягах в 100 527 бакалаврів, тобто на 19,76% менше, як торік.

Таким чином, у розрізі двох років ми маємо загальне зменшення на 19,73%, з них бакалаврів на денному відділенні стало менше на 19,21%, на заочному на 22,97%.

В цій ситуації для кожного вишу сподівається на пропорційну зміну замовлення. І – зберегти головні напрями підготовки, де є сильні наукові школи і високі результати. Адже логічно очікувати, що зекономивши на кількості, держава не зекономить на якості, а дасть можливість кращим вступникам отримати безоплатну освіту в кращих університетах.

Натомість ЛНУ ще в 2010 році отримує зменшення державного замовлення майже на 7%, а в 2011 ще на 15,7%. Тобто за два роки Львівський університет зазнає загального скорочення замовлення на підготовку бакалаврів на 21,29% (20% на денному відділенні і 40% на заочному).

Такі дані не дають підстав для значної стурбованості – радісно і рапортувало Міністерство у відповідь на занепокоєння університету про очікувані звільнення викладачів. Але детальний аналіз засвідчує цілеспрямовану політику на знищення ключових спеціальностей, навіть далеко не співмірну із загальнодержавним скороченням.

Проаналізуймо дані про обсяги державного замовлення на підготовку бакалаврів на денному відділенні в Львівському національному університеті імені Івана Франка та в системі Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України (в попередні роки – Міносвіти і Мінмолоді) у 2009- 2011 роках.

Правнича школа Львівського університету, одна із чотирьох провідних шкіл країни, протягом 2010-2011 років зазнала майже 50-відсоткового скорочення на фоні 10-відсоткового по країні. Журналістика та політологія – аналогічно скорочені навпіл, втім по країні лише на 27,5% і 26,25% відповідно.


Графік 1. Дані про скорочення обсягів підготовки бакалаврів на денному відділенні в ЛНУ і загалом за період 2010-2011 років (у%)

ya-osvita-1.jpg

Нинішня політика цензурування історії полягає не лише у викресленні історичних фактів із підручників, а й у регіональній селекції майбутніх фахівців: міністерство скоротило підготовку істориків в ЛНУ майже в два рази більше більше, ніж загалом по країні (28% у ЛНУ при 19,84% загалом).


Графік 2. Дані про скорочення обсягів підготовки бакалаврів на денному відділенні в ЛНУ і загалом за період 2010-2011 років (у%)

ya-osvita-2.jpg

Не менш кричущий стан справ з підготовкою економістів – окремі напрями (маркетинг та економіка підприємства) зазнали 100-відсоткового скорочення. Інші напрями галузі знань «економіка та підприємництво» та «менеджмент» теж скорочено значно більше, ніж по Україні. Якщо загалом стурбовані надлишком економістів чиновники провели 40-відсоткове скорочення замовлення, то саме в Львівському національному, незважаючи ні на якість підготовки, ні на наукові школи, ні на те, що економічний факультет один із найбільших у структурі університету загальне скорочення впевнено сягнуло 60%.

Постраждав і факультет культури і мистецтв, освітні традиції якого започатковані ще в 1912 році, коли тут відомий етнограф та музичний критик Адольф Хибінський відкрив кафедру музикології. Підготовку за напрямами “Театральне мистецтво” (Акторське мистецтво, Театрознавство, Режисура), “Культурологія” (Історія та теорія культури, Етнокультурологія) значно зменшено. А на відкритій торік хореографії, де викладає заслужений артист України, соліст Львівської Опери Олег Петрик талановита молодь навчатися на бюджеті не зможе взагалі.


Графік 3. Дані про скорочення обсягів підготовки бакалаврів на денному відділенні в ЛНУ і загалом за період 2010-2011 років (у%)

ya-osvita-3.jpg

Не на підставі перевірок якості і дотримання ліцензійних умов, Франковому університету перестали доручати навчання вчителів. Виглядає, що захоплене неорадянськими ідеями керівництво Міністерства побоюється довіряти роботу з найбільш гнучким віком – дошкільнятами та молодшими класами – педагогам із заходу країни. Таким чином, у той час, коли підготовка бакалаврів-вихователів на денному навчанні в Україні зросла, в ЛНУ її скоротили на 10 відсотків.

А для доповнення картини на цьому ж графіку подано дані скорочення підготовки фахівців з математики, які більше, як вдвічі перевищують загальну тенденцію.

Розрахунок частки Львівського університету в загальнодержавному скороченні підготовки бакалаврів показує, що за деякими напрямами тягар каменем ліг на плечі одного вишу.

В шести напрямах підготовки за рахунок ЛНУ скоротили від 20 і вище відсотків. Наприклад, підготовку журналістів на денному відділенні в Україні зменшили на 110 осіб, з них тільки 30 — в ЛНУ. Підготовку правників в 2010 році збільшили на денному відділенні на 200 осіб, в 2011 скоротили на 500. Тобто при загальному скороченні в 300 осіб, за два роки в одному в ЛНУ скорочено 70 – а це 23,3% від загальної кількості. За рахунок цього вишу покрито 66,7% скорочення культурологів і 100% скорочення бакалаврів театрального мистецтва.

Графік 4. Дані про частку ЛНУ у загальному скороченні обсягів підготовки бакалаврів на денному відділенні за період 2010-2011 років (у%)

ya-osvita-4.jpg

Системні кроки із знищення одного із найбільших університетів країни і провідного в Західному регіоні – Львівського національного університету імені Івана Франка, не можуть бути списані на випадковість.

Про необґрунтованість скорочення держзамовлення заявила Києво-Могилянська академія, технічний та педагогічний університети Тернополя. Аналогічну політику експерти відзначають і щодо Острозької академії і Національного університету “Київський політехнічний інститут”.

Наведені дані дозволяють говорити про застосування системної політики дискримінації. Використання міністерством освіти і науки, молоді та спорту України ручного тіньового розподілу бюджетних коштів, які йдуть у виш вслід за кожним місцем державного замовлення, сприяє розвитку корупції та спотворює правові процедури.

Наслідком такої політики буде погіршення якості освіти загалом. Нормальні стимули міжуніверситетської конкуренції вбиваються, а отримання “бонусів” залежить не від якості, яку забезпечує конкретна кафедра чи університет, а від лояльності керівництва партійній лінії. І все менше молодих людей — випускників шкіл Західної України зможуть отримати вдома якісну безкоштовну державну освіту.

В українській історії і в дорадянський час, і в СРСР Львівський університет знав періоди системного адміністративного нищення і дискримінації. На двадцятому році незалежності академічна громада знову протистоїть політичному тиску. Але вони переконані, що акумульований за 350-літню історію досвід і творчий потенціал дозволить зберегти альма-матер, надалі якісно навчати і втримати академічні свободи.

Єдине питання — де ховатимуть очі Президент України, Голова Верховної ради, міністр освіти і інші можновладці восени під час святкування 350-річчя Франкового університету?


Ярина Ясиневич,
експерт Центру правових та політичних досліджень “СІМ” для УНІАН-освіта

Позначки
centre7.org.ua