Ви тут:Охорона пам'яток / Експертні матеріали щодо охорони пам'яток / Хто гальмує економічний розвиток Львова?

Хто гальмує економічний розвиток Львова?


Опубліковано03.12.2009

Одним із важливих завдань для економічного розвитку міст, багатих на культурну спадщину, є залучення якомога більшої кількості туристів, створення умов, що заохочують людей приїжджати й залишатися на кілька днів. Використання культурної спадщини та мистецтва як туристичних об'єктів стало головним джерелом доходів для багатьох громад та країн у всьому світі. Це не лише створює нові робочі місця, але і забезпечує додаткові надходження з­поза меж громади для стимулювання місцевої економіки. Культурні ресурси сприяють формуванню інноваційного середовища, приваблюючи бажаних високоосвічених працівників.

Для того, щоб краще скористатися нашими можливостями, львівській громаді, створюючи стратегічні плани, важливо активно усвідомити, що ми є не лише спадкоємцями проблем радянського періоду зі старою, недостатньою для новітніх потреб інфраструктурою - ми є багатим спадкоємцем архітектурного "маєтку", визнаного ЮНЕСКО.

Микола Бевз, професор Львівської політехніки, стверджує, що голов­ною домінантою розвитку Львова є його архітек­турно­містобудівна спадщина і що міжнародний пам'яткоохоронний статус міста передумовлює дещо іншу орієнтацію розвитку міста на майбутнє. Переорієнтація повинна заторкнути всі сторони життєдіяльності міста - від пам'яткоохоронних норм до економіки. "Цей новий статус дає Львову нові великі шанси для поступу і процвітання, а з іншого боку - вимагає великої праці. Вже нині, не відкладаючи, слід науково опрацювати напрями міської політики на найближчі роки й на дальшу перспективу," - писав пан Бевз у 2007 році.

Сьогодні міська влада розпочала процес стратегічного планування. Складно назвати послідовними спроби одночасно із замовленням розробки стратегії прийняти новий генеральний план розвитку Львова. Але нині він ще не розглядався міськими депутатами і є надія, що в стратегічному плануванні ми збережемо логічну послідовність дій, незважаючи на чергові місцеві вибори.

Цього року була презентована Стратегія економічного розвитку Львова, розроблена компанією "Monitor Group", де основна увага зосереджена на створенні та розвитку пріоритетного для міста туризму та бізнеспослуг. Саме в цьому вбачається шлях підвищити економічну конкурентоспроможність, і першим із активів стратегія називає культурну спадщину. Архітектурна спадщина зазначена як продукт, який Львів пропонує світові, і в розробленому баченні стратегії міста від Унівської групи, а її збереження окреслене розробниками як головне завдання.

Отже, потреба якісного використання потенціалу Старого Львова займає важливе, якщо не перше місце в публічній дискусії щодо розвитку міста загалом. Звісно, є ще багато тем до розмови всередині громади, і наявність названих вище документів жодним чином не засвідчує остаточне прийняття львів'янами Стратегії розвитку Львова - пошуки найкращого варіанту тривають і потребують набагато ширшого залучення громади до участі в них. Але ми живемо в реальному часі та просторі - спадщина руйнується, про розвиток годі говорити.

І без стратегій з позиції здорового глузду зрозуміло, що не можна підпорядковувати розвиток міста інтересам окремих інвесторів. А можливості інвесторів не можуть визначатися лише їх здатністю досягати підкилимних домовленостей. Без стратегій зрозуміло, що, затверджуючи плани забудови, потрібно враховувати інфраструктурну та будівельну ємність міста.

Але чи присутній цей здоровий глузд? Відповідь дамо на прикладі одного з багатьох епізодів - історії навколо побудови підземної автостоянки на розі вулиць Стефаника - Коперника.

30 жовтня виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив результати конкурсу з визначення кращого інвестиційного проекту будівництва підземного багаторівневого паркінгу на вул.Коперника - Стефаника. Інвестором затверджено ТзОВ "Річ девелопмент".

Відповідаючи на запитання прокурора, Андрій Павлів, директор департаменту містобудування ЛМР, зазначив, що сьогодні перепон віддати цю ділянку під побудову підземного паркінгу немає. "Був спротив з боку громадськості, але ми провели громадські слухання, де більшість була "за", - заявив він.

Громадські слухання щодо запланованих містобудівних перетворень - це форма громадського обговорення проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови. Їх проводять, аби врахувати думку громади, законні інтереси жителів Львова. До цього міську владу зобов'язує Закон України "Про планування і забудову територій".

На громадських слуханнях громада сказала автостоянці на розі вулиць Стефаника - Коперника "ні". Це "ні" зафіксоване в протоколі слухань, розміщеному на сайті ЛМР. Підсумки громадських слухань: "...Застереження виникли щодо будівництва паркінгу на вул. Коперника - Стефаника". Натомість пан Павлів, знаючи про це, насмілився сказати прокуророві неправду.

На громадських слуханнях громада задекларувала, що, розуміючи проблеми міста, вона не протестує проти побудови підземних стоянок. Створювати паркувальний простір у Львові треба, перевіривши ті чи інші технології, щоб зменшити ризики. "У Львові є значний досвід будівництва підземних просторів, який, на жаль, дуже негативний. Вже на підставі досвіду будівництва підземного трамвая ми мали б нічого не будувати. Щодо проекту на Стефаника, то він викликає багато запитань, є багато розбіжностей між історико­містобудівним та містобудівним обґрунтуваннями. Потрібно визначити місця розташування паркінгів, щодо яких немає заперечень, і підтримати їх, а місця, до яких є застереження, поки що відкласти", - підсумкову думку громади висловив Андрій Салюк, голова Благодійного фонду збереження історико­архітектурної спадщини Львова.

Ризики озвучувалися і не раз, у медіа і у зверненнях на адреси посадовців, які розпоряджаються нашим з вами маєтком на свій здоровий глузд, як бачимо доволі часто незасмічений ні законами, ні турботою за долю ввіреного їм міста та інтереси городян. І йдеться не лише про ризики збереження такого абстрактного поняття, як національна історико­архітектурна спадщина, цивілізовано загосподарювавши яку, міська cкарбниця могла б поповнюватися немалими коштами. Йдеться про ризики для мешканців будинків, які проживають поблизу місця майбутнього будівельного майданчика (чи, правильніше, котлована). Ризик є і для таких науково­мистецьких установ міста, як наукова бібліотека ім. Стефаника, картинна галерея, палац Потоцьких, Палац мистецтв.

Чи можна з наведених висловлювань, в т. ч. і на громадських слуханнях, зробити висновок і доповісти прокуророві, що громада "за" побудову паркінгу на розі вулиць Стефаника - Коперника? Чи можна чорне називати білим? Видається, що пану Павліву можна.

І ще. Львів дійсно має серйозні проблеми у транспортному секторі. Сайт міськради інформує: "Львів став першим містом в Україні із транспортною моделлю. Модель розроблено в рамках транспортної стратегії. На цей проект Львів залучив 500 тисяч євро від Урядового банку Німеччини KFW. Розробкою стратегії займався авторитетний консорціум іноземних експертів у складі PTV, VCDB, DREBERIS спільно з місцевими партнерами, проектними інститутами "Містопроект", "Львівдіпрокомунбуд" та НУ "Львівська політехніка"... Вже запропоновано і прораховано кілька проектів розвантаження центральної частини міста, вирішення питання із корками та перекриттям доріг".

Експерти центру СІМ ознайомилися із цим документом. Розміщення паркінгів у центральній частині Львова, в т. ч. і на перетині вулиць Стефаника - Коперника, пропонувалося проектом Генерального плану Львова, де вказувалося, що це розробка міської влади Львова.

Висновок німецьких спеціалістів натомість був таким: "Експерти критично оцінюють запропоновані заходи з організації місць для паркування... Схвальну оцінку отримало лише встановлення нових зон паркування за межами центру... Решта заходів навіть не дістали позитивної оцінки їх ролі для збалансованого розвитку навколишнього середовища міста".

Центральна частина Львова через свою тісну історичну забудову придатна лише для дуже обмеженого заїзду та паркування автомобільного транспорту - висновок згаданої транспортної стратегії. Вихід, зазначений у ній, для розвантаження центральної частини міста - спорудження спеціально відведених місць для паркування та пересадки на громадський транспорт (Parkand Ride) на краю міста, які забезпечували б пересадку з автомобілів чи рейсових автобусів у громадські транспортні засоби у напрямку центральної частини міста.

Увага! "З метою розвантаження транспорту та забезпечення привабливості територій для Parkand Ride слід вибирати за можливістю віддалені від центру місця, слід уникати місць для P+R поблизу центру міста", - вказано в ґрунтовно розробленому і оплаченому містом документі.

Як тоді трактувати спроби незаконно (без належних погоджень), всупереч замовленим тією ж міською владою стратегічним документам, всупереч волі громади, поза прозорими правилами спорудити підземний паркінг на Коперника - Стефаника?

Питання, звісно, риторичне. Але далеко не риторичною є популярна у кількох поколінь міських райців практика абсолютно непрозорого, алогічного керування містом. Ми вже не ризикуємо відлякати інвесторів, ми вже відлякали їх. Всі пам'ятаємо скандал, коли IKEA не прийшла на український ринок через непрозорі процедури. Зрозуміло що у Львова масштаби не ті, та й інвестори наразі більше мовчать і намагаються "домовлятися" різними способами. Але чи ми з вами хочемо творити місто "за домовленістю"?

Ярина Ясиневич,
експерт ЦППД СІМ, економіст
для "Суботньої пошти"

Позначки
centre7.org.ua