Ви тут:Охорона пам'яток / Експертні матеріали щодо охорони пам'яток / Пропозиції до наради з розгляду проблем збереження пам’яток

Пропозиції до наради з розгляду проблем збереження пам’яток


Опубліковано06.06.2008

ПРОПОЗИЦІЇ ДО НАРАДИ
З РОЗГЛЯДУ ПРОБЛЕМ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ

П.1. порядку денного:
Удосконалення системи державного управління у сфері збереження культурної спадщини

1. Врегулювання розподілу повноважень та відповідальності між різними рівнями органів охорони культурної спадщини на території Львова та області:

прозоре розмежування дозвільних, рекомендаційних, контрольних тощо повноважень між Державною службою з питань національної спадщини, Управлінням охорони культурної спадщини ЛОДА, Управлінням охорони історичного середовища ЛМР, дирекціями державних історико-архітектурних заповідників. Прозоре розмежування повноважень з іншими органами, що мають повноваження в даній сфері.
Відновити діяльність львівського державного історико-архітектурного заповідника, сформувати повноцінну Дирекцію:

* це дозволить чіткіше розмежувати повноваження між різного рівня органами охорони культурної спадщини, а отже з однієї сторони спростити процедури, а з іншої – посилити контроль та визначити відповідальних за бездіяльність в сфері охорони львівської старовини.
* підпорядкування майбутньої Дирекції не міській і не обласній, а центральній владі дасть змогу керівникам заповідника керуватися насамперед питаннями збереження пам’яток світового рівня, а не комунальними потребами, як це є зараз.
* інституціоналізація заповідника сприятиме чіткому дотриманню процедур і вимог до будівельного втручання в цілісних пам’яткоохоронних зонах як сам Заповідник, зона ЮНЕСКО та історичний ареал міста.

Забезпечити створення та належне фінансування роботи структурних підрозділів охорони культурної спадщини першочергово у тих населених пунктах та районах області, що володіють значним історико-культурним надбанням.

2. Затвердження містобудівних правил для Львова загалом і окремо для історичного ареалу із відповідним зонуванням.
Таке зонування має бути прозорим і в єдиному нормативному акті повинні регулюватися для кожної зони умови будівельного втручання, починаючи від розташування об’єктів зовнішньої реклами, прибудов, надбудов до спорудження нових об’єктів та цілісних комплексів. Правила повинні враховувати насамперед вимоги законодавства про охорону культурної спадщини, міжнародних конвенцій про збереження культурного надбання та потребу у розвитку Львова як історичного міста. Скасувати неефективні діючі рішення, що регулюють питання самочинного будівельного втручання.

Запровадити суттєво жорсткішу систему покарань за незаконне будівельне втручання, самовільні роботи та злочинну недбалість щодо пам’яток. Штрафи за самовільне встановлення малих архітектурних форм, рекламних конструкцій тощо встановити на рівні не менше 1000 грн. в день із збільшенням на різного рівня коефіцієнт для зони ЮНЕСКО, історичної забудови центру міста, історичного ареалу міста та інфляційним індексуванням.

Норми про штрафи за самовільне будівельне втручання у вигляді прибудов/надбудов, споруд, будов, цілісних майнових комплексів в історичні частині замінити на обов’язковий демонтаж об’єкта самовільного будівельного втручання коштом забудовника. Адже наразі такі норми фактично дозволяють «узаконити» будь-які руйнівні роботи.

Термінове виконання цього пункту дозволить уникнути чергових безповоротних втрат історичного надбання в процесі розробки стратегічних документів, яких або немає, або вони не діють.

3. Інтенсифікувати латентний процес планування розвитку міста. Базовим питанням при розробці стратегічних документів повинно бути питання розвитку і збереження історико-архітектурного та культурного потенціалу Львова. Розробці генплану повинна передувати розробка стратегії розвитку міста. При розробці генплану врахувати, що це повинен бути план розвитку всієї агломерації як цілісної системи.
Припинити практику, коли інвестиційний цикл має визначальний вплив на питання розвитку міста. Міська влада повинна забезпечити системне планування розвитку міста, враховуючи інвестиційну, інфраструктурну та будівельну ємність як історичного ареалу Львова, так і решти міста.

4. Припинити функціонування анонімної дозвільно-погоджувальної системи.
Провести комплексне обстеження, інвентаризацію та паспортизацію будівель, включаючи їх підземні частини. Запровадити відкритий кадастр земельних ділянок та об’єктів нерухомості з вказанням їх власників, зазначенням документів, що засвідчують права власності та/і користування.
Забезпечити вільний ( в т.ч. віддалений через Інтернет) доступ громадян до існуючої та тієї, що розробляється, містобудівельної документації.

5. Припинити виділяти державне фінансування на проведення реставраційних робіт в межах історичного ареалу міста та на пам’ятках архітектури без попереднього розроблення та затвердження в установленому законом порядку (в т.ч. ЗУ «Про охорону культурної спадщини») проектно-кошторисної документації, незалежної та громадської експертиз проектів.

6. Всі роботи на пам’ятках архітектури, в межах їх зон охорони та зони історичного ареалу міста повинні відповідати значенню терміна «комплексна наукова реставрація», що передбачено ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Керівник Програми моніторингу
державної пам’яткоохоронної політики Ярина Ясиневич
Координатор програми у Львівській області Ніна Хома

Позначки
centre7.org.ua