Ви тут:Охорона пам'яток / Новини охорони пам'яток / Пряма мова мешканців Львова на зустрічі з експертами ЮНЕСКО. Розшифровка аудіозапису.

Пряма мова мешканців Львова на зустрічі з експертами ЮНЕСКО. Розшифровка аудіозапису.


Опубліковано20.04.2010

Четвертого березня ц.р. відбулася велелюдна зустріч пам’яткоохоронної громади Львова з експертами ЮНЕСКО. Зустріч була обумовлена повідомленням на офіційному сайті ЛМР від 3 березня, що не відповідало дійсності. Інформація, яку громада Львова донесла до відома інспекторів ЮНЕСКО, буде врахована, надіємося, у звіті та рекомендаціях щодо збереження історико-архітектурного ансамблю центральної частини Львова, занесенного до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

ЦППД «СІМ» продовжує подавати пряму мову захисників культурної спадщини Львова і відмічає як гідну всякої похвали одностайність у відстоюванні національних цінностей, так і високий рівень культури , традиційно притаманний мешканцям Львова . Слово – В. Лясковській, М. Шейхету, Ю. Шухевичу.

Віра Лясковська, депутат ЛМР:

Шановні наші гості, я дуже тішуся, що ви присутні тут. Я хочу Вам сказати своє ставлення до самого слова «ЮНЕСКО». Для мене – це щось надзвичайне. Я вважала, що вищої інстанції, вищої влади над тим, що сотворило наше людство, над історією будівництва, над цією красою, особливо того, що є у Львові, особливо цією симфонією – вищої влади, ніж ЮНЕСКО, немає. Я переконана, що те, що сьогодні сталося в інформаційних засобах, і ваше інтерв’ю – очевидно, це є непорозумінням м’яко кажучи, тому що я би не хотіла називати іншим словом, щоб не образити в першу чергу вас. Я не хочу вірити, що ви, високого рівня фахівці, могли сказати те, що було процитовано в ЗМІ.

Перед тим, як перейти до Цитаделі, яка для мене стала вже частиною мого життя, я хотіла би вам задати просте питання: чи було дійсно щось подібне сказано і чи будете ви спростовувати, тому що влада буде використовувати це, як найважливіший аргумент. Якщо влада переступила через ці всі факти, які я зараз вам покажу, то я думаю, що це для неї останній аргумент той, як би чорним бізнесом заробити гроші, і не тільки заробити гроші, але й спотворити ту пам’ятку, яка для нас є унікальною, тому що за існування більше ста років (а ви знаєте, що це збудували австрійці), ту фортифікаційну величезну споруду ще ніхто не посмів - крім тої бомби, яка впала на одну із башт – ніхто не посмів руйнувати. Ніхто не посмів руйнувати центральну частину міста, яка називається Цитаделлю і є сформованим природою ландшафтним об’єктом міста. Не можливо, не допустимо ставити якісь крапки. У нас вже намагалися ставити віхи, віхи тих неуків, які не вміють робити гармонії. Тому я прошу, щоб ви сказали, чи це було непорозуміння, а чи зроблена зі сторони влади спроба затвердити себе на Цитаделі.

Тепер – що стосується самої Цитаделі. Ми зараз говоримо не лише про її значення в історії нашої архітектури, а й в історії міста – ми говоримо ще й про інший її статус. Вона має статус ландшафтно-архітектурної пам’ятки, вона має статус фортифікаційної міліарної архітектурної пам’ятки, вона має статус археологічної пам’ятки. Історія радянських часів, сталінізм – залишили нам ще й інші проблеми. Ті страшні концтабори, які були розташовані на території Радянського Союзу – до цього часу вони рахувалися закритими, на них було покладене «табу». І тому так сталося, що до цього часу більшість людей, думаю, що і наша влада, яка є в досить молодому складі, не знала до кінця те, що нас чекає, коли будуть посягання, щоб на території Цитаделі розпочати таке будівництво – готель з конференцзалом, паркінгами, фунікулером, з розважальними об’єктами. Я думаю, що якби сказали в Польщі, що на території Освєнціму щось хочуть робити, навіть не подібне – це був би жах страшний і для німців, і для поляків, і для росіян, і для українців, і для євреїв – для всіх однаково.

В концтаборі на Цитаделі перебувало 248 тис. військовополонених всіх національностей: українців, росіян, євреїв, французів, італійців, бельгійців, багатьох національностей Радянського Союзу. З них на цій території знищено 140 тис. не лише пострілами, але й голодомором, морозом, інфекційними хворобами, їх спеціально заражали, цих нещасних військо полонених, щоб можна було їх найбільше знищити. На цій території відбувалися дикі, страшні дії, це – фабрика смерті.
І от, не дивлячись на це все, сталося зло, яке було сформульоване в документах ЛМР. Для бізнесменів, для яких не існує моралі та поняття історичної пам’яті – існує земля, територія, яку найшвидше можна взяти, та ще й така висота прекрасна, такий майданчик великий. Мало того, що там вже є ресторан у «Вежі смерті» - нашій владі того виявилося замало, треба ще будувати.

Я хочу вам показати матеріали. Ми зверталися в СБУ, у всі посольства, які мають до цього відношення, долучилися ветерани другої світової війни, політв’язні, прийняті категоричні рішення, щоб цього будівництва не допустити. Ми звернулися у Верховну Раду України, ми маємо велику кількість відповідей, в яких – категорична заборона. Зараз готуються матеріали, щоб ця пам’ятка стала пам’яткою історико-культурної меморіальної спадщини, національної, а, можливо, навіть міжнаціональної.

В архівах СБ Москви та СБУ у Львові зберігаються унікальні матеріали про злочини, які відбувалися на цій території, свідчення в 6-ти томах. Я мала допуск до цієї справи, як голова постійної депутатської комісії. Для мене це є дуже важливо. Як громадянка, українка, як людина, вважаю, що ми не маємо права навіть в голові допустити, щоб щось будувати на кістках людей, яких спалювали і там же закопували, і які дотепер там зберігаються.

В мене є матеріали, які я передала пану Мейлаху. П. Мейлах дуже багато долучився: їздив в Америку, привіз звідтам фотозйомки 1943-1944 р.р., зроблені американцями. Ось ці всі достовірні матеріали: план території 1943 року, де розташовувався Шталаг-328, місця розстрілів, смерті та захоронень; це казарма, де утримувалися військовополонені; це ті вежі – вежі смерті, куди спочатку завозили полонених і формували по групах різних національностей.

Це справа болюча, моральна, це справа, яка повинна привернути увагу багатьох людей.
Тому я дуже вас прошу дати офіційне спростування, оскільки це був наклеп на вашу присутність. І я хочу подарувати вам ці матеріали.

Мейлах Шейхет – директор Представництва в Україні Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, засновник БО “Єврейське Відродження в Галичині”:

Я дійсно торкнуся тільки Цитаделі, але мав би зауваження на інші питання, пізніше.

Для нас Цитадель є надзвичайно важлива, оскільки ігнорування історичної пам’яті, спільної пам’яті про загиблих, фактично інтернаціоналізація боротьби з фашизмом було важливе в історії Другої Світової війни. І якщо міська Рада ігнорує ці факти, цим вона легітимізує нацизм і таким чином ігнорує повністю пам’ять про загиблих, що недопустимо.

Ми зберігаємо ті пам’ятки для того щоби жах тої нелюдської, антилюдської нацистської ідеології ніколи не повторився. Це є важливо не тільки для пам’яті минулого, про минуле, але для майбутнього, оскільки зараз ми маємо стільки прикладів людиноненависницьких ідеологій які існують в сьогоднішній день. Можливо показати що світ бореться з тим і неможливо це допустити.

Ми вважаємо, що це є величезний моральний злочин проти української державності, проти будівництва демократії в Україні, проти української свідомості.

Юрій Шухевич, Герой України

Шановні панове, хочу Вас запитати, чи буде спростування того, що появилося у пресі, бо з опублікованого в пресі і на сайті (міськради), так виглядає, що Ви, представники ЮНЕСКО, підтримуєте ідею будови Конґрес- готелю з розважальним комплексом на Цитаделі.

Коли відбулася вірменська різня, в Малій Азії, в Туреччині, а пізніше грецька, в 21 році, тут понад півтора мільйона, там півтора мільйона, Європа не відреагувала відповідно, а потім сталося те, що сталося - друга світова війна і ми дістали таку гуманітарну катастрофу.

Ми забуваємо, що Європа не реагувала, коли 15 тисяч стародавніх церков в Україні було знищено, пару сот тисяч ікон було знищено і тепер, як каже пан Возницький, ми не маємо ікон старших, ніж з 18 –го століття, ні 16 –го, ні 14-го. Більшовики постаралися. І ще багато-багато дечого. Це була гуманітарна катастрофа, на яку, як і на Голодомор, Європа не відреагувала. І ця гуманітарна катастрофа продовжується.

Ви пережили гітлеризм в Європі, ви не знаєте, що таке большевизм. Тепер відповідні європейські органи їх порівнюють. Але Гітлер так всього не нищив, тієї історичної спадщини, як нищили большевики. Тому горіли ікони, горіли церкви, висаджувалися в повітря. І оці молоді більшовики, які є нині при владі, і у Львові в тому числі, та й не тільки у Львові, для них нема нічого святого, такі поняття як сумління, мораль для них не існують і тому їм побудувати на кістках тисяч замучених на Цитаделі Конґрес-готель і якісь розважальні комплекси з «танцюльками» - то нічого. Нищити історичну забудову - для них нічого. Аби гроші були. Гроші - це золотий телець, якому вони поклоняються, доляр єдина у них святиня і Ви там у ЮНЕСКО скажіть, хто є при владі у Львові і як вони поводяться з історичною спадщиною і ще багато дечого.

Якщо влада буде так використовувати експертів ЮНЕСКО, то ми будемо відсилати вашим очільникам листи, щоб вони там знали, як Вас тут використовують.

Позначки
centre7.org.ua