Ви тут:Відгук Тетяни Джафарової з Бібліотеки на Мулярській про роботу з дітьми під час Мандрівного фестивалю Docudays Ua

Відгук Тетяни Джафарової з Бібліотеки на Мулярській про роботу з дітьми під час Мандрівного фестивалю Docudays Ua


Опубліковано13.11.2015

Цьогоріч XII Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays Ua відвідало близько півтори тисячі учнів-старшокласників. Для дітей цього року вперше на Фестивалі була представлена спеціальна кінопрограма DOCU/ДІТИ., в якій герої історій – це діти та підлітки, які стикаються з дорослими проблемами та вчаться їх долати. Однак, деякі групи школярів дивились «доросле кіно», в яких піднімались питання виживання, важкої фізичної праці дорослих, а також залежності від наркотиків та алкоголю з подальшими наслідками для цих людей та їх близьких тощо.

Таня Джафарова (модератора кінопоказів в Центральній міській бібліотеці ім. Л. Українки) розповіла, що серед її глядачів ніхто раніше не відвідував фестиваль і не бачив документальних фільмів. «Перший переглянутий фільм більшій кількості дітей подобався і в кожній 3-й анкеті значилося: «побільше таких фестивалів і побільше подібних фільмів». Багато дітей після першого перегляду приходили ще кілька раз вже без вчительки, то не могло не тішити.

Впродовж тижня глядачі мали можливість переглядати три кінострічки «Зламані гілки», «Кейсі Мотте Кляйн: народження актора» та «Габріель повідомляє з чемпіонату світу». Кожен з цих фільмів мав своїх прихильників та опонентів.

Найбільш насторожено сприйняли фільм «Зламані гілки», найбільше негативу було зі сторони вчителів в питаннях: чому про євреїв і чому голокост, а не про українців і не про голодомор? Натомість, діти дуже тішилися з головної героїні та анімацій. На цей фільм залишили найбільше позитивних відгуків, а останній перегляд закінчився оплесками.

Фільми «Кейсі Мотте Кляйн…» та «Габріель…» отримували або позитивні відгуки, або ніяких, публіка їх зустріла тепліше.

Стрічка «Кейсі Мотте Кляйн…» - виявився ближче дорослій публіці, яка активно дискутувала про працю дітей-акторів, про вплив на дитячу психіку акторської гри, жваво обговорювала справжність емоцій головного героя і довго не могла розпрощатися з образами кінострічки. Щодо дітей, то ними картина була сприйнята дещо спокійніше, після закінчення субтитрів ніхто не хотів стати актором, лише один глядач років 13-14, який займається акторською майстерністю, розбавив загальну картину історіями про свій невеличкий акторський досвід.

Стрічка про хлопчика з Бразилії під назвою «Габріель …» була загальною улюбленицею і користувалася найбільшою популярністю. Всі співчували головному героєві і захоплювалися його спробами покращити життя своїх ближніх, дехто пританцьовував під музику фільму. Це був чи не єдиний фільм, на котрому діти не бавилися телефонами. Так сталося, що на один з переглядів прийшли учні з двох класів, а це більше 50-ти осіб. Хтось сидів на стільчиках, хтось лежав на пуфиках на підлозі за метр до екрану. Це створювало якусь особливу атмосферу близькості, атмосферу присутності там - в кадрі. Діти щиро ділилися враженнями та емоціями, які переповнювали. То було сильно! В той момент я була рада з того, що була саме там, саме серед тих дітей і саме на цьому фільмі!

Загалом, на тижневому перегляді в Центральній міській бібліотеці ім. Л. Українки побувало більше 270-ти глядачів, які виходили із залу з усмішками, виносячи з собою по шматку історії, яка залишатиметься з ними ще досить довго.»

Фоторепортаж Артема Ковалевського.

Позначки
centre7.org.ua