Спільна робота заради безпеки

Чому об’єднаним громадам простіше вирішувати питання безпеки та як безпечне середовище сприяє розвитку громад знають у Центрі правових та політичних досліджень «СІМ».

Як ви пояснюєте громадам, з якими зустрічаєтеся, що таке community policing (СоР)?
СоР – це відчуття безпеки та комфорту, забезпечення якого стає можливим завдяки співпраці поліції, влади і самої громади.
Муніципальні варти, як один з інструментів СоР, є гарним прикладом такої взаємодії: знаходячись в одній кімнаті представники громади бачать і краще розуміють, з якими проблемами стикаються поліцейські, а поліція, у свою чергу, отримує помічників, до яких громада може мати більше довіри, відтак охочіше допомагатиме.

Львівщина показала країні нову модель безпеки – те, що називають "Самбірський експеримент", та першу програму безпеки, яка базувалася на вивченні інтересів та побажань населення. А що ви втілюєте зараз?
Після того як за нашої допомоги та підтримки програми «Права людини та правосуддя» МФ «Відродження» були визначені основні проблеми безпеки та намічені шляхи задля їх вирішення, ми бачили своїм завданням допомогти громадам із розробкою механізму, що дозволив би їх жителям відчути себе комфортніше та безпечніше. Це може бути оснащення громад відеокамерами, створення центрів безпеки для обговорення потреб і можливих кроків (те, що ми назвали «креативними просторами безпеки»), запуск муніципальної варти тощо. І тут рішення про те, який з механізмів є найбільш прийнятним або першочерговим, мають прийняти самі громади – тут ми не втручаємося і залишаємо на їх розгляд. Адже при обранні того чи іншого механізму убезпечення життя своїх жителів громади беруть до уваги різні аспекти: і очікувані витрати, і переваги кожного з механізмів, і наслідки їх впровадження.

З нашого боку ми надаємо консультаційну підтримку, радимо, приїжджаємо на місце, зустрічаємося з людьми і пояснюємо. До речі, такі зустрічі дають можливість відстежувати зміни у громадах. Наприклад, в усіх громадах, які ми відвідали, уже облаштовані такі центри безпеки – звичайно, вони різні, але спільним є те, що усі кімнати, у яких перебуває дільничний або групи швидкого реагування, обладнані інтернет-зв’язком, сюди ж приходять і місцеві жителі, коли виникає потреба у вирішенні питань, пов’язаних із безпекою. Коли ми розповідали про відеозв’язок, то пояснювали, чому дані про відеоспостереження мали б надходити до таких центрів. Тут же може перебувати і муніципальна варта, якщо громада прийме рішення про її створення. Тобто ці ідеї уже втілені в громадах, відтак, це стає гарним підґрунтям для здійснення наступних кроків.

А як виникла ідея "креативних просторів безпеки"?
Зустрічаючись з громадами ми, на жаль, помітили, наскільки люди часто є необізнаними у базових правових питаннях. Наприклад, відповідно до Закону про НПУ дільничний чи представник поліції має не рідше, ніж раз на рік, звітувати громаді про роботу. Громадам це дає можливість моніторити роботу поліції та відстежувати виконання ними своїх зобов’язань. Водночас представники поліції на таких зустрічах можуть озвучувати громаді та владі, які потреби існують у них і як забезпечення цих потреб може сприяти безпеці у громаді. Тобто це завжди взаємний процес обміну інформацією про потреби заради безпеки. Саме тому ми приділяємо увагу створенню таких центрів безпеки у кожній громаді, бо це дає можливість її жителям розвивати СоР у залежності від потреб і можливостей кожної конкретної громади.

З якими громадами ви працюєте?
Загалом на сьогодні ми працюємо із 12 громадами Самбірського та Старосамбірського районів, де мешкає майже 60 тисяч жителів.
Звичайно, простіше працювати із громадами, які уже об’єднані – вони мають або здатні передбачити у бюджеті гроші на конкретні кроки, наприклад, на створення муніципальних варт. Утім, звичайно, ми співпрацюємо і з поки ще не об’єднаними громадами – тими, які готові долучатися до вирішення проблем безпеки на власній території, відтак шукають можливості і потребують експертної допомоги, яку ми спроможні надати.
Чим більша громада, чим краще працює бізнес чи підприємства, тим більше можливостей така громада має для забезпечення безпеки і тим краще вона усвідомлює важливість створення безпечного середовища. Водночас, громади, що починають приділяти належну увагу питанням безпеки, стають більш привабливими для становлення і розвитку бізнесу, туризму тощо. Відтак питання безпеки має безпосередній вплив на покращення ситуації у громаді, і люди це розуміють.

Що і чому найскладніше пояснити або втілити на сьогодні?
Проблеми виникають щоразу, коли ми пояснюємо, що громадам для створення мінімального рівня комфорту потрібно зробити бодай мінімальні внески у розвиток безпечного середовища. Особливо складно це пояснити у маленьких селах, віддалених від центру, де люди ще не мають ресурсів на здійснення цих кроків. Наприклад, у деяких з цих районів зовсім немає підприємств, у них немає нормальних доріг чи крамниць. Відтак навіть розуміючи важливість безпеки у громаді, вони не готові інвестувати у це гроші. Безумовно, через деякий час у цих громадах, ймовірно, люди прийдуть до того, аби працювати над забезпеченням порядку й безпеки спільними зусиллями, утім зараз допомогою для них, можливо, стане більш глибокий аналіз реальних проблем, потреб та можливостей.

Саме тому ми, у Центрі «СІМ», постійно наголошуємо на тому, що кожен інструмент чи механізм, що має вирішувати питання убезпечення території, ті ж самі муніципальні варти чи простори безпеки, має бути обраний громадами самостійно. Кожен з них матиме різний вигляд у різних громадах, адже завжди буде адаптований під реальні потреби їх жителів.

Якою ви бачите безпечну громаду?
Це громада, у якій кожен почуває себе комфортно та безпечно, і бере активну участь у підтримці цієї безпеки.